Страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль

ШКОДА, ПОВ'ЯЗАНА З ПОШКОДЖЕННЯМ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ:

 

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

 

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

 

При цьому, вартість відновлювального ремонту КТЗ (колісного транспортного засобу) визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

 

Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

 

Фізичний знос КТЗ (його складників) – утрата вартості КТЗ (його складників),  яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

 

ШКОДА, ПОВ’ЯЗАНА З ФІЗИЧНИМ ЗНИЩЕННЯМ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ:

 

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

 

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

 

В НАС ЗАПИТУЮТЬ:

 

Чи можна отримати виплату страхового відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля без врахування коефіцієнту фізичного зносу?

 

Так, але лише в тих випадках, коли вартість відновлювального ремонту рівна вартості матеріального збитку. Тобто, коефіцієнт фізичного зносу рівний нулю.

 

Значення коефіцієнту фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників транспортних засобів (ТЗ) у випадках, коли строк експлуатації ТЗ не перевищує: 5 років - для легкових автомобілів виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових автомобілів; 3 роки - для вантажних автомобілів, вантажопасажирських ТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних ТЗ, спеціалізованих ТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних ТЗ, вантажопасажирських ТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних ТЗ, спеціалізованих ТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.

 

При цьому, слід зазначити також випадки, коли строк експлуатації ТЗ не перевищує вищевказаних термінів, але потрібно проводити розрахунки коефіцієнту фізичного зносу, зокрема:

а) коли транспортний засіб експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний);

б) коли складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами ТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм’ятин без пофарбування складової частини));

в) коли складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) ТЗ;

г) коли складові частини кузова, кабіни, рами ТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики;

ґ) ТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.

 

В усіх інших випадках виплата страхового відшкодування проводиться в розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

 

Більш детально це можна пояснити так, - якщо для відновлення пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди ТЗ ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, то страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого ТЗ. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №910/3867/16 та від 14 травня 2018 року у справі №910/5092/17.

 

А тому, пред'явлення особою вимоги про виплату страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу до страхової компанії є неправомірним, про що вказав Верховний суд 12 березня 2018 року Верховний Суд у своєму рішенні у справі у справі №910/5001/17. Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. І на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами ст.32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

 

 Чи має винуватець відшкодувати фізичний знос транспортного засобу?

 

Так, адже, Страховик за полісом обов’язкового страхування відповідає за шкоду завдану його страхувальником з урахування коефіцієнту фізичного зносу, який повинен відшкодовувати винуватець.

 

На підтвердження цьому, Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові №686/17155/15-ц від 03.10.2018 року підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). На підставі цього висновку Верховний Суд визначив, що страховик за договором обов’язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту – безпосередній винуватець.

 

Якщо у Вас виникли непорозуміння в дорожньо-транспортній пригоді чи зі страховою компанією, радимо не зволікати з прийняттям рішення, а звертатись до страхових юристів та адвокатів, які завжди знайдуть правильних вихід з неприємної ситуації.

 

Авторадник - на всі випадки автомобільного життя!